Борідченко Андрій ошукав матір воїнів АТО

Ким виступає для звичайних жителів села їх сільський голова? Для простих людей, він зазвичай, захисник, який грає роль посередника між ними і вищою владою, допомагає подолати складні обставини, дбає про благоустрій і розбудову, культурний розвиток села, закладає фундамент для майбутніх поколінь. Але, на жаль, сьогоднішні реалії українського села далекі від цього. Згадують про нього, як правило перед виборами, коли «мажоритарникам» потрібні голоси. І дуже часто сільські голови почувають себе в ролі місцевих князьків, для яких не писані закони і правила, яким навіть діла немає до простих людей. Їх більше турбують питання власної наживи.

Далеко тут ходити не треба. Є в Кіровоградській області село Суботці, в якому головує Борідченко Андрій Васильович. Село дісталося йому велике і для відповідальної людини, яка турбується про людей, роботи багато. Проте проблеми жителів мало обходять Андрія Васильовича. Він більше переживає про свої власні вигоду і збагачення, і використовує для цього, зі слів односельців, як правило, способи, які йдуть врозріз із законодавством. При чому його не лякають ні відповідальність, ні обурення і гнів простих людей.

Не так давно стався випадок, який ще більше підігрів невдоволення.

Коли жителька села Пиреу Віра Олександрівна, пенсіонерка і мати двох синів, які зараз проливають свою кров захищаючи нашу країну в зоні АТО (причому один із них пішов добровольцем), поїхала оформляти субсидію, виявилося, що отримати її вона не зможе, так як має достатню суму доходу на рік, чим була дуже здивована, адже вона не працює, і все, що в неї є – це невеличке підсобне господарство. Коли почали з’ясовувати, в чому ж справа, на поверхню сплили факти підробки документів посадовими особами Суботцівської сільської ради.

Як виявилося, ще кілька років тому була здійснена підробка заяв від імені Віри Олександрівни, а головою сільради, Борідченком Андрієм здійснювалася видача довідок на її ім’я за формою № 3 ДФ (про не оподаткування доходів від продажу сільськогосподарської продукції). В результаті, ці видані протизаконним способом довідки, без відома жінки, опинилися в руках Грушевського О., який використовував їх для отримання прибутку. Також вищими посадовими особами сільраді були підроблені записи в реєстрі господарського обліку наявності ВРХ від 22.10.2012 і підпис жінки в журналі обліку фізичних осіб, які мають право на отримання дотації за поголів’я молодняку великої рогатої худобі.

Щоб довести факти підробки документів посадовцями, зразки звертальної частини заяв, підписів і почерку жінки, були направлені на почеркознавчу експертизу. Після дослідження і порівняння почерків, експертиза довела, що і заява про внесення змін до господарського обліку наявності ВРХ від 22.10.2012 і підписи в журналі обліку фізичних осіб які мають право на отримання дотації за поголів’я молодняку великої рогатої худоби не належать Пиреу Вірі Олександрівні і були зроблені іншою особо.

Враховуючи це, було направлено клопотання слідчому з вимогою розібратися в ситуації і з’ясувати, ким же відбувалася злочинна підробка документів. І тут, коли здавалося вже можна буде знайти і покарати винних – вся справа зупинилася. Прокуратура не поспішає щось робити. Навіть маючи на руках докази підробки документів, підписів і зловживання посадових осіб владою, що було підтверджено результатами експертизи, вона тягне час, мотивуючи це великою завантаженістю. Хоча насправді, це більше схоже на звичайне ігнорування і покривання махінаторів. А спроби жінки добитися до правди, розбиваються об стіну бюрократії.

Цей випадок, розказують жителі села, не поодинокий. З їх слів, Борідченко А. В. дуже часто вдається до різних махінацій з підробкою документів, закупками. Наприклад, як стверджують люди, з бюджетних коштів у сільський комунгосп головою був куплений трактор. Здавалося б, радіти треба. Але не все так добре, як здається на перший погляд. Адже трактор цей був куплений без належного оформлення документів і в комунгоспі не зареєстрований. Що це значить? Все просто, коли голова піде з посади, то трактор просто може «піти» за ним, не зважаючи на те, що на придбання його пішли гроші з людських податків.

Тож виникає питання, доки у нашій країні будуть порушуватися закони і хто захистить звичайних людей від безчинства посадовців? Невже Феміда і справді сліпа, і навіть маючи на руках незаперечні факти зловживання владою не можна захистити простих селян? Сподіваємось що поліція і прокуратура все ж таки згадають, що їхня головна задача – це слідкування за дотриманням законів і захист народу, і почнуть більш уважно і старанно виконувати свою роботу. Адже від їхньої бездіяльності – страждають звичайні люди.