Віктор Ляшко: Робимо все, щоб восени локдауну не було, але цього не виключаємо

АВТОР: УЛЯНА БЕЗПАЛЬКО, РБК-УКРАЇНА
Віктора Ляшка призначили міністром охорони здоров'я майже два місяці тому. Поле його відповідальності розширилося від карантину та вакцинації проти коронавірусу на всю медичну систему країни. В інтерв'ю РБК-Україна очільник МОЗ оцінив можливий розвиток епідемії та введення локдауну в країні, а також розповів, що робитиме з медичною реформою, розпочатою у 2017 році.

– Яка зараз ситуація з поширенням дельта-штаму в Україні? Ви продовжуєте відправляти зразки на аналіз?

– Ми і не зупинялися. Ми також розвиваємо свої внутрішні потужності для секвенування. Відбулися торги, і найближчим часом, до кінця липня, вже буде поставка додаткового секвенатору в Центр громадського здоров'я, вже зараз у нас буде на три місяці розхідних матеріалів для того, щоби ми проводили генетичне секвенування.


Окремо поставлена задача головному державному санітарному лікарю, відпрацьовується закупівля ПЛР-тестів, які виявляють виключно дельта-штам. Це буде додаткове наше дослідження, коли ми, отримавши позитивний результат під час ПЛР-тестування, зможемо дослідити зразок – чи це дельта чи не дельта. Це для того, щоби відстежувати рівень циркуляції цього штаму на території нашої країни.

У понеділок я мав зустріч з генеральним директором європейського регіонального бюро ВООЗ Гансом Клюге, ми обговорювали це питання. За їхніми прогнозами, до кінця літа дельта-штам повністю витіснить інші штами з території європейського регіону. Для ВООЗ це викликає стурбованість, оскільки зараз в Європі, зокрема і в Україні, відбувається пом'якшення карантинних обмежень.

Люди вже втрачають настороженість до "ковіду". Але останні два тижні ми спостерігаємо епіцентри європейського спалаху в Великобританії, сплеск у Росії, в Португалії, зараз до цього переліку доєдналися Іспанія, Нідерланди, Кіпр, Греція. Кількість випадків, що реєструють у Великобританії, вже досягає 32-35 тисяч на добу. В Іспанії вчора (інтерв'ю записувалося в суботу, 10 липня, – ред.) виявили 21 тисячу, до цього був 17 тисяч найбільший показник. Тобто ці країни виходять на рівень осені 2020 року. Тому настороженість має бути.

У цій ситуації проглядається певний оптимізм. Хворіє невелика кількість людей, які отримали повний комплекс щеплень проти COVID-19. Але ще більш оптимістичним є те, що досить мала кількість із тих, хто був вакцинований і захворів, потрапляє до лікарні. Це не більше 8% з усіх тих, хто мав дві дози щеплень, захворів і був госпіталізований.

Тому ми ще раз кажемо про те, що вакцина, яка сьогодні використовується і визнана Всесвітньою організацією охорони здоров'я, запобігає середньому і тяжкому перебігу хвороби. Це плюс і для людей, і для системи охорони здоров'я, оскільки не заповнюються реанімації, не завантажуються ліжка з киснем. І це дозволяє навіть за високих цифр реєстрації випадків "ковіду" спокійно функціонувати системам охорони здоров'я і надавати медичну допомогу тим, хто її потребує, незалежно від того, чи це інфекційна хвороба, чи не інфекційна.

– Який зараз в Україні рівень циркуляції цього штаму після тих двох випадків, про які заявляли?

– Ми моніторимо і партіями передаємо зразки. Найближчим часом очікуємо з нової великої партії результати. Як тільки вони з'являться, Центр громадського здоров'я повідомить результати.

– Ви перелічили країни, де зараз росте поширення дельта-штаму. Чи плануєте вводити нові обмеження при в'їзді в Україну?

– У нас запрацювали обмеження з країн. Додатково проводимо тестування на пунктах пропуску через державний кордон навіть при наявності довідки про вакцинацію чи результат ПЛР-тесту, який був проведений за 72 години. Це для тих, хто прибуває з Індії, Португалії, Великобританії і Російської Федерації.

Далі є декілька стратегій, над ними продовжує працювати група на чолі з головним державним санітарним лікарем, вони запропонують варіанти.

– Чи ви не вбачаєте загрозу, що фестивалі, які зараз проходять в Україні, можуть призвести до росту захворюваності?

– Зараз у нас ситуація в Україні стабільна, рівень захворюваності продовжує знижуватися. Сьогодні, зважаючи на всі показники тестування, які в нас є, ми відповідаємо європейським критеріям по тестуванню. Тому можемо говорити, що в нас ситуація під контролем і ми відповідаємо зеленому рівню. В усіх наших сусідів також ще немає динаміки зростання. Ми бачимо, що "горить" Захід Європи.

Поки ті карантинні обмеження, які є, адекватні до епідситуації. Але постанова про карантин у нас діє. І у разі, якщо ми будемо бачити зростання за нашими показниками, ми будемо готові переводити певні області, країну в жовтий, помаранчевий або в червоний рівень епідемічної небезпеки. Адаптивний карантин, який був нами розроблений уже для весняного періоду, дієвий і ефективний, тому ми будемо його дотримуватися, якщо буде зростання випадків.

– Ви допускаєте введення локдауну цієї осені, наприклад, у вересні чи жовтні?

– Ми не виключаємо цього. Але сьогодні у нас є можливість зробити все і ми це робимо, щоби локдауну не було. І це не тільки дотримання протиепідемічних норм. Це і звернення до своїх старших родичів – батьків, дідусів, бабусь – щоби вони пішли і пріоритетно зробили щеплення проти коронавірусної хвороби. Якщо в нас люди, старші 60 років, будуть вакциновані хоча б на 80%, то потенційне зростання кількості випадків для нашої системи охорони здоров'я буде некритичним.

Тому, розглядаючи доцільність введення локдауну, ми насамперед говоримо про те, що ми хочемо захистити найбільш вразливі групи населення. Найбільш вразливі групи – це люди старшого і похилого віку, саме вони найчастіше інфікувалися і мали негативні наслідки для здоров'я. Серед цієї вікової групи була зареєстрована найбільша кількість летальних випадків.

Якщо вони будуть провакциновані, тоді за зростання кількості нових випадків, ми будемо оцінювати дві складових: потенційний вплив на стан і життя людей, а також вплив на економіку. І якщо ми захистимо вакцинацією пріоритетні групи, то ми можемо більше дивитися в бік економіки, щоб вона працювала.

– Медична система готова до можливого сплеску захворюваності восени?

– Усі чомусь думають, що підготувати медичну систему – це як зробити ремонт у квартирі, що її можна відремонтувати за 2-3 місяці за наявності ресурсу або бажання. Медична система – це величезний лайнер. Щоби він розвернувся, треба прикласти досить велику кількість зусиль.

Чи готові ми повністю? Мені здається, що жодна система охорони здоров'я не готова. В усіх системах охорони здоров'я були збої. Ми бачили, як у Лос-Анджелесі не було куди госпіталізувати хворих.

Чи готові ми? До чогось готові, до чогось ні. Ми потенційно збільшуємо спроможності нашої системи, шукаємо інноваційні рішення для боротьби з коронавірусною хворобою. Але стратегічно готуватися до таких спалахів, які у нас були в жовтні 2020-го і в березні 2021 року – це досить тривалий процес і ми будемо до нього готуватися в рамках програми президента "Здорова Україна". У нас є цікаві ідеї, як це буде зроблено.

Зараз у нас зовсім інша система киснепостачання в Україні. Додатково ми надали субвенцію у розмірі 700 млн гривень для того, щоб закупили кисневі концентратори для обмінного фонду. Якщо ви пам'ятаєте, під час цих спалахів з кисневими концентраторами для людей, які лікуються амбулаторно, здебільшого допомагали неурядові організації.

Сьогодні на місцях за виділену субвенцію закупили ці концентратори. І тепер, якщо людина потрапляє до лікарні, пройшла гостру фазу, має ще низьку сатурацію, але немає загрози для життя, то вона може бути виписана для амбулаторного лікування і підтримувати рівень кисню в крові за допомогою кисневого концентратора, який вона отримає у свого сімейного лікаря або у визначеній установі.

Додатково працюємо з переглядом систем киснепостачання – де кисневі станції, які генерують кисень, де ємності для рідкого кисню та якого об'єму мають бути ці ємності. Бо раніше вважалося, чим більше, тим краще. Тепер досвід показав, що краще брати менші ємності, бо кисень має властивість випаровуватись з них, але кількість таких ємностей повинна бути більша. Велика кількість нюансів, які наша система охорони здоров'я не знала до початку епідемії. Сьогодні ми зовсім інші, ніж були весною 2020 року.

– Ви анонсували, що в липні до України має надійти 2 млн доз Moderna по COVAX від США. Це в силі, коли очікуєте поставку?

– У липні очікуємо 2 млн доз вакцини.

– Липень уже.

– У липні буде. Усе в силі. Просто я не можу говорити про дату, поки вона точно не буде зафіксована і не буде призначений літак. Бо нещодавно ми очікували від Румунії 100 тисяч доз вакцини в рамках допомоги і співпраці з нашими сусідами. Але в них зламався літак і вакцина не приїхала. Досить велика кількість є сторонніх факторів, які впливають на поставки. Вакцина Moderna буде в Україні.

– ЗМІ нещодавно повідомили про можливий продаж вакцини Pfizer-BioNTech в одній із приватних лікарень Києва. МОЗ заявило, що ініціювало службове розслідування. Ця перевірка щось виявила? І чи відомо вам про схожі випадки, коли на комерційній основі в Україні колють чи перепродують вакцину, куплену за державний кошт або передану нам по COVAX?

– На цей факт відразу відбулося реагування. За моїм підписом пішло звернення до Національної поліції і Міністерства внутрішніх справ, оскільки тут немає чого перевіряти. Жодна комерційна вакцина проти "ковіду" від будь-якого виробника в Україну не завозилася, тому вона не може продаватися на території України.

– А 500 доз Johnson & Johnson для працівників приватної фірми?

– Вона була привезена як гуманітарна допомога, просто для певної компанії, але не продавалася.

Додатково ми переглянули та перевірили: чи є ця приватна клініка в переліку закладів, які отримують виплати за проведення щеплення. Немає. Чи перерозподілялися з департаменту охорони здоров'я вакцини для цього закладу, щоби вони проводили щеплення? Такого теж не було.

У нас 90 приватних закладів та фізичних осіб-підприємців у приватних клініках включені до переліку і є в офіційному списку департаментів охорони здоров'я. Їм передають вакцину і вони безоплатно проводять щеплення, як державні, так і комунальні заклади. Цієї клініки в тому переліку немає.

Тому питання у тому, як це все відбувалося. Сьогодні цим вже буде займатися Національна поліція, вона відкрила провадження, внесла цю справу в ЄРДР, наразі проводиться розслідування.

– Чи продовжуєте зараз користуватися послугами Crown Agents для закупівлі ковід-вакцин?

– Тільки через Crown Agents.

– Чому не залучаєте "Медзакупівлі"?

– Тому що на 2021 рік був створений державний бюджет, Кабінетом міністрів було визначено міжнародну організацію як спеціалізовану організацію із закупівлі вакцин, тому вони продовжують закуповувати.

– Я думала, що тоді Crown Agents з'явилися через конфлікт попереднього міністра з керівником "Медзакупівлі".

– Як можна в 2021 році розривати всі контракти, посеред року міняти посередника і перезаключати контракти? Це буде неефективно і некорисно для України.

– Ви казали, що хочете зробити 10 млн щеплень до кінця літа. Вкладаєтесь в цю цифру?

– Будемо старатися. За минулий тиждень ми встановили кілька рекордів: 7, 8 і 9 липня було три рекорди по щепленню – 104 тисячі, 109 тисяч і вчора 115 тисяч. Рухаємося, знаємо цілі, вакцина точно буде для цього.

– Яку планку ставите собі на осінь?

– Давайте так: наступну планку ставитемимо після досягнення першої.

– Чи допускаєте ви, що наприкінці року розпочнете заново по другому колу вакцинувати тих людей, які пройшли вже перший курс щеплень?

– Допускаємо. Готуємося до цього питання. В пріоритеті, щоби хоча б один курс отримали більшість українців. Але ми усвідомлюємо, що якщо будуть реальні дані і рекомендації проводити другий комплекс щеплень, то ті українці, які проактивно налаштовані щодо вакцинації, 100% прийдуть і зроблять щеплення.

Для цього у нас є Національна технічна група експертів з імунопрофілактики, оперативний штаб МОЗ із протидії вакцинокерованим інфекціям. Якщо будуть дослідження про те, що справді потрібно робити третю бустерну дозу, ми теж будемо це робити.

Адже зараз можливі декілька варіантів: повторний курс із двох щеплень чи третя бустерна доза. Будемо спостерігати.Тому не робимо попередніх заяв, оскільки немає ще чіткого розуміння, що буде далі.

– Чи можливе введення обов'язкової вакцинації від "ковіду" або для всіх українців, або принаймні для окремих категорій громадян?

– Я як міністр охорони здоров'я зацікавлений у тому, щоби люди були здорові, а лікарні були пусті, з модернізованим та інноваційним обладнанням, щоб на випадок, коли щось трапляється, можна було надати медичну допомогу. Я докладаю всіх зусиль для того, щоб українці могли й хотіли вакцинуватися.

Коли виступав у Верховній раді, казав: ми зробимо все можливо, щоб кожен, хто хоче вакцинуватися, зміг це зробити. Це пріоритет номер один.

Тому, перше, ми забезпечуємо поставки вакцин. Друге – розширюємо кількість місць, де можна це зробити. Третє – комунікаційно будемо переконувати зробити щеплення всім, хто цього потребує першочергово. Далі буде далі, давайте зробимо перший крок.

– Не будете зобов'язувати?

– Зараз я реально бачу, що є попит на вакцинацію. За нашими оцінками і опитуваннями, 60% українців, дорослого населення, готові зробити щеплення добровільно і безоплатно. Навіщо когось зобов'язувати? А далі будемо бачити.

Є досить велика кількість механізмів і впливів в умовах боротьби з коронавірусною хворобою, в умовах великої кількості карантинних обмежень, які тим чи іншим чином впливають або створюють незручності людям. Ми маємо щось зробити так, щоб зацікавити, мотивувати людей захотіти зробити щеплення. Повірте, цих "плюшечок" у нас досить багато в планах.

– Яких?

– Давайте, я не буду зараз їх анонсувати, бо багато хто подумає: не буду зараз вакцинуватися, буду чекати "плюшечок". Треба вакцинуватися, в кожного в родині має бути такий постулат – передусім дбати про своє здоров'я і здоров'я своїх близьких.

– Чи плануєте вводити вакцинацію для дітей, осіб молодших 18 років?

– Це питання розглядаємо. Якщо ми подивимося структуру захворюваності, то діти до 18 років – це 6%, в останній період навіть трохи менше, серед усіх випадків захворювання. Тобто це група, яку ми розглядаємо як групу ризику, але це не пріоритетна група ризику. Тому насамперед спрямовані зусилля на людей від 18 років.

Pfizer внесли зміни до інструкції, це буде перша вакцина, зареєстрована в Україні, яка дозволяється для щеплень дітям від 12 років. В усіх інших препаратів, які використовуються в Україні, вказано, що вони призначені для осіб віком від 18 років.

– Як людина може отримати свідоцтво про вакцинацію або ковід-сертифікат, якщо в неї немає сімейного лікаря?

– Перше – це треба піти та підписати декларацію з сімейний лікарем. Якщо щось не виходить, то треба звернутися туди, де робили щеплення. Ми зараз внесли зміни до постанови Кабінету міністрів, яка регулювала правила видачі міжнародного сертифікату. У нас передбачені дві точки: в закладі, який проводив вакцинацію, або у свого сімейного лікаря.

– Під час внесення даних про щеплення нерідко виникають проблеми. Люди стикаються з тим, що і прізвища не ті, і вакцина не та.

– Ми працюємо над цим. Це людський фактор. Зараз розробляються скріпти, які дозволять цьому запобігти. Щоби під час помилкового введення все одно підтягувалися варіанти і була можливість коригувати.

Адже у чому зараз проблема? Наприклад, ми зробили щеплення в центрі вакцинації, потім прийшли до сімейного лікаря, сімейний лікар вбиває в базі "Ляшко", а там було написано "Ляжко". І тому цих даних не видно в базі. Зараз система підтягне декілька варіантів і лікар вже зорієнтується за ініціалами, датою народження, і обере з переліку потрібне.

Надалі з'явиться каталог вакцин, і медик не буде вбивати все сам, а вибере препарат із переліку.

– Чому ви вирішили оголосити повторний конкурс на голову Національної служби здоров’я? І чому така проблема з призначенням керівництва цього органу?

– Немає ніякої проблеми з призначенням керівника.

– Це ж уже не перший конкурс.

– У мене перший конкурс. Просто під час конкурсу відбулася неочікувана заява – Андрій Віленський зняв свою кандидатуру. Цим зменшився пул учасників, з яких можна обирати. Заслухавши презентації Вадима Арістова і Тетяни Бойко, проконсультувавшись зі своєю командою і людьми, яких ми запросили спостерігати за проведенням конкурсу, прийняв рішення, що потрібно все ж оголосити повторний конкурс і переглянути вимоги до кандидатів, які будуть подаватися.

Варто розширити їх так, щоб більша кількість осіб була залучена до конкурсу. Оскільки це, як на мене, ключова інституція в системі охорони здоров'я, яка управляє Програмою медичних гарантій – а це бюджет понад 100 млрд гривень. Нею має керувати людина впевнена, тверда, і щоби відчувалося, що це права рука міністра охорони здоров'я.

– Які ви бачите слабкі сторони в медичній реформі, розпочатій у 2017 році, чи задоволені ви тим, як протікає її другий етап?

– Є велика кількість плюсів і мінусів. Плюси – це добре. Над мінусами ми працюємо. Програма медичних гарантій відпрацювала трішки довше по "первинці", і другий рік ми тільки працюємо для вторинної медичної допомоги. Перший – 2020 рік – він збігся із коронавірусною хворобою. Там було пріоритетом реагування, тому досить важко оцінити результати реформи.

1 квітня 2021 року розпочалося з новим етапом Програми медичних гарантій, але і з певними проблемами, які з'явилися. І вже мені як міністру доводиться з ними "розбиратися". Річ у тім, що як заступник міністра по своєму профілю я не був долучений до Програми медичних гарантій, окрім трьох пакетів: туберкульоз, ВІЛ, вірусні гепатити та замісна підтримувальна терапія. Але нам вдалося у 2021 році значно збільшити тариф на лікування туберкульозу та запустити оплату за цю послугу на амбулаторному етапі. І плюс зараз є ще мотиваційний бонус для сімейних лікарів, якщо вони збільшать охоплення вакцинацією, рутинними щепленнями. Але це вже прорив, бо раніше мотиваційних бонусів не було.

У реформі є певні нюанси, які ми зараз бачимо. Це те, що наразі деякі лікарні отримують менше фінансування, ніж було записано у договорах. Це пов'язано з тим, що перерахунок проводився на кількість пацієнтів, які були внесені до електронної системи охорони здоров'я у "ковідний" рік.

Ми прийняли політичне рішення – з 1 липня Національна служба здоров'я розпочала перерахунок договорів з урахуванням статистики 2021 року. Зокрема, орієнтуючись на кількість пацієнтів, яка пройшла через лікарні у квітні, травні та у червні. Це покращить обсяг фінансування, яке буде надходити у більшість лікарень нашої країни.

Що ми будемо робити зараз? Ми будемо готуватися до Програми медичних гарантій 2023 року, а не тільки 2022 року. Вона має бути зовсім інша, оскільки будуть правильно розраховані тарифи по мережі референтних лікарень, які до цього часу не були визначені окремим наказом МОЗу. Тому ми формуємо окрему групу, яка буде саме цим займатися.

На 2022 рік ми працюємо з цією ж Програмою медичних гарантій, яка в нас є, і прибираємо всі ті мінуси, які виявили за ці три місяці. За місяць, який я на посаді, я зустрічався з декількома групами головних лікарів. Ми також проводили зустрічі з департаментами охорони здоров'я, почули, де є проблеми. І зараз працюємо над тим, щоб у Програму медичних гарантій на 2022 рік зайти без цих бар'єрів. На 2023 рік треба підійти більш грунтовно до тарифів.

– Критика цієї реформи загалом зводиться до того, що нібито вона призводить до масового звільнення лікарів, закриття лікарень і що медзаклади отримують значно менше коштів – те, про що ви згадали. Наскільки це так?

– Завжди, як щось з'являється у серійному виробництві, то перші партії йдуть з певними недопрацюваннями. Тому і критика медичної реформи здебільшого є об'єктивною, оскільки вона показує якісь прогалини, які, можливо, стратегічно не були враховані.

Одна з таких прогалин – ми маємо визначити спроможні лікарні, пацієнт має піти в лікарню, за пацієнтом мають піти гроші. І цим самим ми маємо покращити і якість медичної допомоги, і фінансування закладів охорони здоров'я, які реально надають медичну допомогу. Але це не може статися одномоментно: визначили 1 квітня і все – людина змінила маршрут і пішла у спроможну лікарню. Багато хто навіть не чув про те, що відбувається така реформа.

Як воно мало б працювати? Одні лікарні розвиваються, інші певний перехідний період отримують належне фінансування і залишаються на цьому рівні, на якому вони є. Але надалі, зважаючи на майстер-план області по лікарнях, ми б мали визначити їхнє місце у цій структурі, визначити профіль, в якому вони мають стати базовими. І у такий спосіб сформувати цю мережу. А після цього вже фінансувати більш пріоритетні лікарні за більшими тарифами. На жаль, цього не відбулося. Це призвело до певних нюансів, і з туберкульозною, і з психіатричною допомогою, і частково зараз з діагностичною допомогою. Як такого закриття лікарень за ці два роки не відбулося.

Що стосується скорочення, у попередні роки також була міграція медичних працівників між закладами, із системи охорони здоров'я і навіть за межі країни. Це пріоритетні питання, які ми маємо за короткий час вирішити та запропонувати умови праці й оплати, які будуть стимулювати українських лікарів і медичних сестер залишатися на території України.

– Українці за останній рік стали активніше укладати декларації на первинці?

– Тут складно сказати, чи українці стали активніше укладати. Але спалах "ковіду", коли був потрібен сімейний лікар для того, щоб надати допомогу, стимулював цей процес. Погано це чи добре – це факт. Зараз ми маємо 31,5 млн українців, які обрали свого сімейного лікаря.

– Держава оплачує практично всі важливі медичні послуги, на які в пацієнта є направлення і які може надати медзаклад, але пацієнти продовжують скаржитись, що послуги все одно платні, що в них вимагають гроші за проведення операцій, за обстеження. Чому так?

– Тому що в Конституції закладено, що кожен має право на охорону здоров'я. І коли працювали над законом про державні фінансові гарантії у сфері охорони здоров'я, розробили Програму медичних гарантій, яка по факту перейшла на нові механізми оплати, але гарантувала всім і все. У Програмі медичних гарантій передбачено, що ти можеш отримати цю послугу у закладі охорони здоров'я, але фінансування для цієї Програми має бути закладено на рівні 5% ВВП. А по факту ми маємо на рівні 2,5-3%. Його не вистачає.

Тому у нас зараз уже є проект дорожньої карти щодо впровадження в Україні медичного страхування, наголошую – необов'язкового. Ми маємо три варіанти розв'язання проблемного питання щодо боротьби з кишеньковими оплатами чи неформальними платежами у лікарнях. Знаємо, звідки вони йдуть, але не можемо детально зрозуміти, на які саме послуги, чи підпадають ці послуги під Програму медичних гарантій, чи ні.

Тому, думаю, що за 100 днів моєї роботи на посаді міністра охорони здоров'я буде чіткий документ, який покаже, як ми далі рухаємося, щоб усунути скарги про те, що людям доводиться за щось платити в закладах охорони здоров'я, які працюють за Програмою медичних гарантій.

– Розкажіть детальніше про медичне страхування.

– Зараз є державне солідарне медичне страхування. Коли ми платимо податки, з цих податків формується фонд. Це Програма медичних гарантій, яка передається Національній службі здоров'я України, а вона оплачує лікарні у разі, якщо ми звернемося за медичною допомогою.

А є ще добровільне медичне страхування, коли люди самі звертаються за страхуванням, купляють його, і у певних закладах вже страхова компанія, а не держава, оплачує їм медичні послуги.

Розуміємо, що наша Програма медичних гарантій десь дає збій і треба щось робити: або звузити пакет, або розширити бюджетне фінансування, або опрацювати інші механізми.

Знаємо ці три проблеми та знаємо шляхи вирішення. Будемо політично проводити дискусію, щоби вирішити, яким шляхом рухатися.

– Раніше ви говорили, що будете відстоювати збільшення заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я і запропонуєте механізми, як це зробити. Як? Якою має бути середня зарплата медичного працівника?

– Уже є офіційний документ – указ президента, який був підписаний у День медичного працівника. У ньому передбачено, що мінімальна зарплата для медсестри має бути 13,5 тисяч гривень. Для лікаря – 20 тисяч. Як до цього рівня дійти, ми, знову ж таки, маємо декілька шляхів.

Оскільки неможливо врегулювати окрему галузь шляхом підняття мінімального рівня зарплати, ми працюємо над тим, щоб змінити корпоративне управління у системі охорони здоров'я, де будуть чітко виписані колективні договори і головний лікар або директор буде зобов'язаний здійснити таку оплату. А для цього нам потрібно наповнити Програму медичних гарантій.

Інше, що ми також розглядаємо – це підписання галузевої угоди між профспілками, роботодавцями та Міністерством охорони здоров'я як представником уряду. У ній ми чітко зафіксуємо ті цифри, які є в указі президента.

– У п'ятницю уряд ухвалив постанову, якою розширив перелік послуг із трансплантації. Які послуги додадуться?

– Там пріоритет не стільки у переліку, скільки у збільшенні тарифу на трансплантацію нирки, печінки та кісткового мозку. Тариф збільшено суттєво, що дозволить нам ще більше розширити кількість закладів охорони здоров'я, які будуть проводити трансплантацію органів. Це дасть можливість найближчим часом сформувати свою трансплантаційну незалежність. І ті кошти, які раніше йшли для таких операцій і лікування наших українців закордоном, будуть залишатися в Україні. Це стимулюватиме розвиток системи охорони здоров'я.

Щодо розширення послуг – з'явиться можливість оплачувати певні діагностичні та лабораторно-інструментальні методи. Після пересадки є ймовірність відторгнення пересадженого органу, є певні процедури, які дозволяють перешкоджати цьому, вони вже проводяться на території України у двох закладах. Потім будемо розширюватися. Раніше для отримання цих послуг люди виїжджали або у Туреччину, або у Німеччину.

Друге, що з'являється – це посттрансплантаційний супровід. Багато операцій для українців відбувається за межами нашої країни. Коли вони повертаються, їм потрібен післятрансплантаційний супровід. Тому у пілотний проект ми і включили таку послугу. Ті заклади, які проводять трансплантацію в Україні, будуть додатково підтримувати й супроводжувати тих людей, які повернулися після операції. Ми будемо це оплачувати за окремим пакетом, який визначений Кабінетом міністрів.

– Скільки лікарень в Україні проводять трансплантацію?

– Двадцять закладів. Усього за півроку зробили 126 операцій з трансплантації: 93 пересадки нирки, 22 пересадки печінки та 11 пересадок серця.

– Ви казали, що хочете до кінця року завершити роботи в "Охматдиті". Це реально і як?

– Реально. Будівельна готовність становить 95%. Зараз питання тільки у тому, щоби дооснастити медичним обладнанням. На це держава виділила на 2021 рік 1,2 млрд гривень. Там частково були передбачені кошти на будівельно-монтажні роботи, більшість коштів – на закупівлю інноваційного обладнання, щоб у нашому "Охматдиті" рятували українських дітей.

Прийшовши на посаду, я пріоритизував всі інвестпроекти, щоб вони були завершені у свої терміни. Сьогодні ми оголосили торги на 920-930 млн гривень. На жаль, деякі питання блокуються скаргами в Антимонопольний комітет. Деякі торги вже відбулися. Деякі не відбулися, тому що був лише один учасник або не було учасників взагалі.

Наразі є розуміння, як це можна пришвидшити та завершити. Маємо необхідний закон, є проект постанови Кабінету міністрів. Найближчим часом на уряді запропонуємо низку стратегій і будемо закуповувати та запускати "Охматдит" у 2021 році.

Тут немає ніякої політики, маємо нарешті завершити десятирічну епопею з будівництвом нового корпусу. Лікарня має працювати та надавати медичну допомогу дітям. У "Охматдиті" висококваліфіковані спеціалісти, з'явився новий директор, який вболіває за свою справу.

Нещодавно в "Охматдиті" була конференція, яку відвідали міністри з інших країн світу. Вони готові працювати між країнами, підписувати меморандуми, обмінюватися досвідом і направляти нам в Україну дітей з інших країн. Тобто "Охматдит" – це бренд і потрібно зробити все можливе, щоб він працював на користь України та українських дітей.