Новини НААН: В Інституті луб’яних культур розказали про проблеми та перспективи розвитку галузі, а також з чим краще їсти конопляне насіння.

Інститут луб’яних культур НААН є однією з провідних установ з багатою історією і традиціям. На сьогоднішній день сфера використання конопель в Україні увесь час розширюється, йде розробка нових технологій, які дозволяють створити умови для конкуренції з іншими сільськогосподарськими культурами і підвищити ступінь використання усіх складових компонентів.

Наразі в структурі інституту зосереджено чотири наукових та один виробничий підрозділи:
• Відділ селекції та насінництва льону;
• Відділ селекції та насінництва конопель;
• Відділ інженерно-технічних досліджень з сектором стандартизації продукції льону і конопель;
• Відділ наукових досліджень з питань інтелектуальної власності і маркетингу інновацій;
• Відділ сільськогосподарського виробництва.
Про розвиток галузі розповів директор інституту луб’яних культур НААН Маринченко Ігор:
«Наш інститут займається селекцією луб’яних культур і зокрема конопель. Серед основних надбань – це створений вперше в світі ненаркотичний сорт конопель.

На сьогоднішній день світова тенденція полягає у медичному застосуванні. Тому в нашому інституті також почали займатися створенням сортів медичного спрямування. Поки що у нас ще немає таких нових зареєстрованих сортів, але вже є відповідні розробки в даному напрямку. Зараз готуємося до того, що в Україні все ж таки буде прийнятий закон по медичному використанню».
«На сьогоднішній день в основному вирощуються технічні сорти конопель, які використовуються для отримання волокна. А їх насіння і олія використовується у харчових цілях. Лущене насіння містить багато вітамінів і необхідних нашому організму жирних речовин. До того ж коноплю можна назвати єдиною рослиною в природі, яка містить збалансований вміст жирний омега-3 і омега-6 кислот. Тому при їх засвоєнні організмом людини практично не витрачається енергія» - розказує Ігор Маринченко.
«Конопляне насіння можна додавати до м’ясних страв, салатів, використовувати в випічці, адже це не лише дуже корисно, але й смачно.
Також в Канаді проводилися клінічні дослідження, в результаті яких були розроблені рекомендації, відповідно до яких людина щодня має вживати не менше 30 грамів насіння конопель, або продукції з нього. І ця програма була підтримана там на державному рівні. Таким чином ми бачимо, що в Канаді зараз основні посіви коноплі – 50 тис. га саме для харчового використання. Нашій країні поки що далеко до таких показників. Зараз в Україні коноплі використовуються в основному для виробництва волокна, а костриця йде на опалення, з неї роблять брикети.

Хоча треба відзначити, що дана галузь у нас має хороші перспективи. Зараз навіть вже є одна компанія, яка виготовляє будинки із здерев’янілої частини стебел і костри. Це органічне жито, яке дуже енергетичне і теплоізолююче. Має хороші теплозберігаючі характеристики. Ця компанія будує будинки не лише в Україні, але й в Європі, Канаді, Сполучених Штатах. Єдина проблема тут - не вистачає костри, адже посіви зараз зовсім невеликі» - відзначає директор Інституту луб’яних культур Ігор Маринченко.
Поділився досягненнями інституту і президент НААН України Ярослав Гадзало:
«Нашим інститутом вперше в світі створено одночасно дозріваючі однодомні сорти конопель, що дає змогу кращої механізації процесу їхнього збирання. Виведено сорти конопель з високим вмістом волокон, що забезпечує збільшення виробництва в понад два рази. Також виведено сорти з високою насіннєвою продуктивністю та повною відсутністю наркотичних сполук, розроблено інструментальні методи визначення якості лубоволокнистої сировини та державних стандартів».
Зараз ми бачимо, що все більше і більше стають популярними продукти з еко-матеріалів. Це стосується одягу, предметів побуту. І в коноплі тут є великі перспективи. Наприклад, вже зараз в Україні виробляється одяг, взуття, сумки і рюкзаки з конопель і ця продукція користується великою популярністю. Влітку в ній не жарко, восени і весною – тепло. До того ж вона натуральна, і має набагато кращі характеристики ніж більшість синтетичних аналогів. Але, щоб у майбутньому мати тут хороші результати, луб’яну галузь треба розвивати, приділяти їй більше уваги на державному рівні, вводити нові програми, підтримувати виведення нових перспективних сортів. Наша країна має тут досить хороші перспективи і за належної уваги до галузі зможе в майбутньому наздогнати Канаду і вийти на світовий рівень по виробництву волокна і насіння, - розповів Ярослав Гадзало.