В НААН України розказали про перспективи, проблеми та особливості розвитку олійної галузі

Виробництво олії в Україні є однією з провідних галузей харчової промисловості і є сформованою, економічно розвиненою і постійно функціонуючою системою. Вона займає не лише одне з провідних місць у формуванні внутрішнього ринку, але і є однією з бюджетоформуючих галузей яка забезпечує валютні надходження до бюджету. У загальних обсягах експорту продовольчих товарів її об’єм складає майже третину від усієї аграрної продукції. А наша країна є одним із лідерів по експорту соняшникової олії та займає провідні позиції на світовому ринку з її виробництва.

Про сучасні особливості розвитку олійної галузі та ринку олійних культур в Україні розказав директор Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України Шевченко Ігор Аркадійович.

Олійна галузь у нас розвивається в двох напрямках – технічному і харчовому.

Якщо говорити про харчовий напрямок, то тут ми призвичаїлися до соняшникової олії. Вона є дуже поширеною і використовується в основному в харчових цілях. Але потрібно враховувати той фактор, що соняшник на даний момент займає великі площі. Ґрунти перевантажені і поступово виснажуються, отримують негативний вплив пестицидів, хімічних препаратів, які використовуються при вирощуванні та обробці. Тому в перспективі було б добре хоча б частково замінити соняшник льняною олією харчового напрямку. Льон дає менше навантаження на ґрунти, а його олія за своїм складом дуже корисна для людини. Зараз інститут займається цією проблемою, а також вирішує питання щодо зберігання, щоб вона не втрачала своїх корисних властивостей, не окислювалась і не прогіркала. До того ж в харчуванні вона може використовуватися як самостійно, так і в міксах разом іншими оліями.


Якщо ж згадати олії технічного напрямку, то тут у нас в основному поширені дві олії. Це ріпакова – та льняна. Вони широко вирощуються в Україні і складають значну частину експорту. Перспективним напрямком тут може стати рицинова олія, яка на жаль, зараз в Україні ніде не вирощується. В світі рицинова олія в технічному напрямку є дуже цінною. З неї можна виготовляти велику кількість речовин, в тому числі і тих, які застосовуються в авіаційній, космічній техніці. Навіть серед синтетичних матеріалів рицинова олія і продукти, які виготовляються з неї не мають аналогів, — розказав директор Інституту олійних культур НААН України Ігор Шевченко.

Національною академією аграрних наук України в даному напрямі було розроблено й удосконалено зональні технології вирощування сучасних сортів та гібридів олійних культур, сформовано генетичний банк, який налічує понад 3000 зразків, розроблено методи прискорення селекційного процесу та одержання нового селекційного матеріалу, виведено нові сорти та гібриди.

«Серед інноваційних розробок та досягнень академії в даному напрямі можна відзначити перший у світі сорт льону, що характеризується зниженим вмістом ліноленової, та підвищеним вмістом олеїнової і лінолевої кислот Живинка, великонасіннєвий сорт Світлозір, перший в Україні гібрид озимого ріпаку Паралакс, новий високоврожайний сорт озимого ріпаку Легіон, соняшник Каменяр», — розказує президент НААН України Ярослав Гадзало.
Серед українських господарств зараз дуже широко використовується виведені нашою академією гібриди та сорти олійних культур як технічного, так і харчового напрямків. Вони відзначаються хорошою стійкістю до хвороб, бур’янів, посухи, дають високі врожаї. Якщо порівнювати з закордонними аналогами, то вони не лише не поступаються їм, але й багато в чому є кращими.
Велика увага приділяється розвитку олійних культур технічного напрямку який є дуже перспективним. Адже з технічних олій отримується багато речовин і матеріалів, які використовуються в різних цілях. Від біопалива в автомобільному, авіаційному транспорті до фарб, та інших органічних речовин. Багато фірм використовують матеріали, добуті з технічних олій як натуральні замінники синтетики. Тому олійна галузь на сьогоднішній день є однією з найбільш перспективних не лише в нашій країні, але й у світі. І її розвитку треба приділяти відповідну увагу, оскільки вона може стати одним із рушіїв розвитку сільського господарства і потужним джерелом наповнення державного бюджету, — розказав президент НААН Ярослав Гадзало.