Ярослав Гадзало та НААН України розробили концепцію розвитку сільських територій

Сучасні глобальні виклики, які стоять перед суспільством, проблеми екології, нераціональне природовикористання, бідність і проблеми продовольчого забезпечення виводять на перше місце серед трендів соціально-економічної політики на міжнародному та національному рівні розвинених країн концепцію сталого розвитку. Цей момент є надзвичайно актуальним і для нашої країни,особливо враховуючи особливості реформування, існуючу соціально-економічну та політичну ситуацію.
На жаль, задекларовані зміни не показують на практиці очікуваної ефективності. В той же час продовжується занепад села, погіршення соціального та економічного благополуччя сільських жителів, поглиблюються міграційні процеси.
Створення нової концепції розвитку сільських територій науковцями та провідними експертами НААН стало відповіддю на виклики пов’язані з існуючим станом справ у сільській місцевості та відсутністю, або малою ефективністю очікуваних позитивних змін.
«Ще у 2014 році нами була напрацьована селозберігаюча модель, яка була направлена Уряду та Міністерству. Проте починаючи з 2015 року, при втіленні політики сільського розвитку у відповідних законах, стратегіях і концепціях було допущено розмитість цілей та відсутність модельної визначеності, - розказує президент НААН Ярослав Гадзало. На жаль вітчизняним науковцям не вдалося переконати зарубіжних радників Міністерства у обов’язковості і першочерговості моделювання. Як наслідок, із прийнятих документів важко зрозуміти, яка модель сільського розвитку була закладена, і, тим паче, реалізується на даний момент».

Таким чином, реформи, які мали б стати складовою певної моделі розвитку, зараз проходять самі по собі, не маючи захищеності і дискредитуються в угоду чужим для сільського господарства інтересам. Сучасний стан земельної, податкової реформ, реформи децентралізації не мають належного наукового забезпечення і, на жаль, не сприяють розвитку села та селянства. Тому задекларовані владою, на перший погляд, правильні орієнтири, не приносять бажаних результатів і не ведуть до розвитку фермерства і кооперації, а більше орієнтовані на задоволення забаганок аграрної олігархії.
Незважаючи на всі грантові потуги, селозберігаюча підприємницька основа сільського розвитку в Україні продовжує занепадати.
За останні 7 років майже на 10 тис. зменшилась кількість фермерів, половина яких зараз працює в тіні, існують проблеми з розвитком кооперацій. В той же час рядом експертів лобіюється проект Закону України, який підлаштовує основи кооперації під агрохолдингові схеми бізнесу. Державою не формуються умови для ефективної роботи середніх підприємств. В той же час частка оренди ними землі зменшилася з 83% до 53%. І знову на користь агрохолдингів,- відмічає Ярослав Гадзало. Середні підприємства продаються олігархам разом з селянами-орендодавцями, а власники таких підприємств не бачать перспектив в існуючій аграрній політиці. Вони втомилися від рейдерства, поборів чиновників, монополії переробників та експортерів.
На сьогоднішній день сільське населення в нашій країні складає 31% від загальної кількості, а сільськогосподарські угіддя майже 70% земельного фонду, сталість розвитку сільських територій значною мірою визначає і забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави.
«Враховуючи це, НААН було розроблено наукові засади і стратегічні пріоритети сталого розвитку сільських територій», - розказує президент НААН Ярослав Гадзало. За основу концепції було взято концептуальні положення 17 цілей сталого розвитку ООН, адаптованих до умов України, проект Закону «Про стратегію сталого розвитку України до 2030 року», Національну парадигму сталого розвитку України. Також при створенні концепції враховувалися результати досліджень НААН щодо розвитку сільських територій».
Зокрема, серед основних цілей нової концепції розвитку можна виділити:
• Подолання бідності, створення умов для гідної праці та економічного зростання,
• розвиток сільського господарства,
• подолання дисбалансів в економічній, соціальній, екологічній сферах, поступовий перехід до засад зеленої економіки,
• створення умов для повної зайнятості населення,
• забезпечення високого рівня науки, освіти, охорони здоров’я сільських територій,
• децентралізацію та впровадження регіональної політики, яка передбачає поєднання регіональних та загальнонаціональних інтересів,
• збереження національних та культурних цінностей і традицій,
• забезпечення ефективної партнерської взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, науки, освіти та громадянського суспільства.
«При розробці даної моделі враховувалися, в першу чергу, інтереси селян. Ми розуміли, що вона має бути зрозумілою для них і бажаною, сприйматися позитивно, адже саме їх підтримка і безпосередня участь є рушієм майбутнього ефективного розвитку», - розказує президент НААН Ярослав Гадзало.
Дана концепція є відповіддю на існуючі виклики та має закласти надійну основу для майбутніх змін, захисту села та його економічного розвитку, покращення соціального захисту, медичної допомоги, поліпшення житлових умов селян, створення доступної освіти високого рівня, розвитку підприємництва, малих форм господарювання, раціонального використання ресурсів, залучення інвестицій, забезпечення зайнятості та підвищення рівня життя сільського населення, - розказує Гадзало Ярослав.
Ключем до вирішення проблем пов’язаних з розвитком села, може стати модельна синергія усіх складових реформування. Слід сприяти селозберігаючим формам господарювання з податковими преференціями, бюджетною підтримкою і відповідною спрямованістю ринку землі. Без комплексного підходу неможливо добитися результативності. Проте такий підхід має лягти на готовність до реформ і самих селян. Це вкрай важливо для реформи господарювання. Слід створювати необхідні умови для формування у селян активності до підприємництва як до особистої справи, так і до контролю бізнесу у селі, активної участі у самоврядуванні.
Також розвитку сільських територій має сприяти політика розвитку громад, спрямована на стимулювання підприємницької діяльності на селі, зростання кількості малих підприємницьких структур, створення умов для диверсифікації місцевої сільської економіки як надійної основи підвищення рівня зайнятості та збільшення доходів. Все це має поєднуватися з процесами децентралізації та формування об’єднаних територіальних громад, - пояснює Ярослав Гадзало.
Досвід процесів децентралізації Швеції, Польщі та інших європейських країн свідчить про їх успішність і про позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни.